Головні тренди рітейлу у військовий рік: Україна та світ

Повномасштабне вторгнення в Україну вплинуло на всю світову економіку. Зрозуміло, що ступінь впливу різний, але зміни зараз відбуваються як в українському ритейлі, так і в сегменті роздрібної торгівлі більшості країн світу. А експерти та аналітики вже встигли виділити нові тенденції розвитку галузі. Якщо до лютого 2022 року визначальним тренди фактором була коронавірусна пандемія, то тепер — війна, яка триває у самому центрі Європи.

Про те, що вже сталося і відбуватиметься з попитом, цінами, онлайн-каналом у рітейлі, ми розповімо разом із представниками харківської мережі супермаркетів «КЛАС».

Від коронавірусу до нових труднощів

Сьогодні можна сміливо стверджувати, що коронавірусна пандемія стала потужним поштовхом для розвитку технологій та впровадження інновацій у сфері роздрібної торгівлі. Здавалося б, разом з масовою вакцинацією проблеми бізнесу, що існували раніше, точно залишаться в минулому. Але 2022 рік не став безхмарним, а скоріше навіть навпаки.

Війна на території України для світового рітейлу зумовила дефіцит товарів, порушення ланцюжків поставок, а також несе реальні загрози великої продовольчої кризи. На цьому тлі майже неминуче підвищення цін. А світові та європейські санкції щодо агресора так чи інакше негативно вплине на купівельну спроможність населення, що знижує попит.

І якщо для світового рітейлу — це поки що передусім інформація для роздумів та один із сценаріїв розвитку галузі, то для України — зростання цін, падіння попиту, виражені логістичні проблеми — реальність останніх 5 місяців. Підтверджують це не лише представники харківської мережі супермаркетів «КЛАС», а й дані Держстату.

Ціни сильно тиснуть. А що буде у другій половині 2022 року?

Рівень річної інфляції за результатами липня перевищив 20%, причому такі цифри повідомляє Держстат і Національний банк України. На думку економістів, розраховувати на покращення ситуації з інфляційними очікуваннями в країні не варто. Річна інфляція майже напевно перевищить значення 30%. Передбачається, що й зростання цін на товари споживання в Україні прагнутиме цієї ж позначки і точно буде вищим за 20%.
Найактивніше ціни ростуть саме на продукти харчування та безалкогольні напої. Порівняно з літом минулого року вони подорожчали майже на 28%.

За інформацією від мережі «КЛАС», найсильніше зросли ціни на овочі, а причина цього криється в окупації південних територій країни, які традиційно постачають найбільшу кількість плодової продукції. Тому на тлі минулого року подорожчання становило чи не 90%.

Слідом за овочами йдуть:

• хлібобулочні вироби (подорожчали на 34%);
• риба та морепродукти (близько 30%);
• макаронні вироби (29%);
• замикає п'ятірку цього «антирейтингу» цукор із 26% подорожчанням.

Менш критична ситуація з ягодами та фруктами. Щоправда, економісти прогнозували зростання цін лише на 10% на тлі досить хороших урожаїв. Але за фактом середнє подорожчання порівняно з літом минулого року виявилося вдвічі вищим — 22%. Напевно, головний рекордсмен тут малина, ціна якої майже подвоїлася. На цьому фоні червона смородина та полуниця здаються майже не подорожчали - додали в ціні лише 3%.

Поки що майже не змінилася ціна на олію (приріст у 6%). Експерти вважають, що це пов'язано з порушенням традиційних ланцюжків постачання цього продукту за кордон.

Серед факторів зростання цін визначальним є подорожчання палива та пального. Наразі ситуація з ними стабілізувалася — вирішено проблему дефіциту, тому подальшого подорожчання немає. Але на тлі довоєнних розцінок зміни однаково колосальні — від 50 до 80% подорожчання.

До інших ключових факторів інфляції Нацбанк України відносить таке:

• руйнування підприємств та інфраструктури;
• окупація територій;
• порушення логістичних ланцюжків;
• зміни глобальної кон'юнктури, включаючи подорожчання енергоносіїв.

Прогнози щодо подальшого подорожчання робити складно. У мережі «КЛАС» вважають, що негативна динаміка щодо інфляційних очікувань збережеться. Експерти з цим погоджуються, і навіть озвучують коридор цифр. Так, продукти харчування до кінця року коштуватимуть дорожче в 1.5-2 рази, ніж на рік раніше. Транспортні послуги подорожчають на 20–30%.

При цьому обмежувати приріст вартості має зниження попиту на тлі падіння загальної купівельної спроможності українців. Інші чинники, швидше за все, діятимуть лише збільшення цінників.

Онлайн-торгівля постраждала через війну найсильніше

Ще одна тенденція воєнного часу – відчутне зниження онлайн-продажів. Сильніше за інших постраждали саме ті рітейлери, які спеціалізуються не на товарах першої необхідності. Якоїсь однієї причини (якщо не говорити просто — «війна») такий тренд не має. Є комплекс факторів, які негативно позначилися на онлайн-каналі торгівлі в Україні, а саме:

• вимушене припинення діяльності. Подібне було характерно для всієї країни у лютому-березні, а також не втрачає актуальності для багатьох бізнесів на окупованій території або поблизу безпосередніх бойових дій;
• акцент на офлайн-каналі торгівлі.

Світові тренди роздрібної торгівлі

Західна Європа тільки зіткнулася з економічними наслідками нашої війни, а США лише готуються до цього (а, можливо, навіть зможуть пройти кризу). У цих регіонах основними трендами роздрібної торгівлі 2022 року експерти називають таке:

• Підвищення витрат із боку покоління зумерів. Ця група все активніше перетворюється на робочу силу і може власними заробітками втілювати в реальність свої потреби та бажання.
• Подальша цифровізація сфери роздрібної торгівлі, ще більш активне впровадження цифрових технологій та продуктів у бізнес-процеси.
• Запит на можливість відстеження життєвого циклу товарів та зростання попиту на вживані речі (товари тощо). Відповідальне споживання, турбота про екологію разом із впровадженням технологій зробить б/в ще серйознішим конкурентом нових товарів.
• Нові види діяльності рітейлерів. Посилення конкуренції у сфері роздрібної торгівлі має змусити бізнес шукати нові можливості для зростання, пробувати себе у суміжних сферах (виробництво, маркетинг, логістика тощо).
• Ще більше зручності при покупках, включаючи подальший розвиток кас без касирів, автоматизованих магазинів і т.д.

З урахуванням цих трендів представникам рітейлу найближчим часом потрібно:

• активніше займатися соціальною комерцією, у тому числі шукати ефективні засоби взаємодії з поколінням зумерів;
• розглядати можливості масштабування діяльності, взаємодії з колегами у галузі, а також виробниками, логістичними компаніями тощо;
• продовжувати роботу з цифровізації, включаючи відкриття кас самообслуговування, автоматизацію інкасації тощо.

Не для всіх українських рітейлерів запропоновані рекомендації зараз є актуальними. Але в середньостроковій перспективі ці світові тренди сягнуть і нашої країни. Так що окрім спроб утримання цін на осудному рівні та розробки промо для стимулювання продажів в умовах падіння попиту, далекоглядним гравцям варто думати і діяти на випередження цих тенденцій.