Європі загрожує нова великомасштабна війна. У 1939 році своїм вторгненням до Польщі нацистська Німеччина поклала початок Другій світовій війні. Сьогодні ж детонатором може стати Не Польща, а Україна. І агресором буде не Адольф Гітлер, а російський прем'єр-міністр Володимир Путін.

Під його залізною п'ятою Росія перетворилася на бандитську державу. Там ліквідована демократія, пишним цвітом розцвіла корупція. Там вбивають журналістів, кидають у в'язниці інакомислячих, а правлячий режим контролює Засоби масової інформації. Москва зі своїми розпухлими від нафтодоларів кишенями намагається відновити велику Російську імперію. І це перетворюється на стратегічну загрозу як для її сусідів, так і для Заходу.

Путін-колишній апаратник з лав КДБ. Він назвав розпад Радянського Союзу «найбільшою геополітичною катастрофою 20-го століття». Така заява свідчить про його кровожерливості і моральної зіпсованості. Радянський комунізм був найбільшою системою масових вбивств в історії. Він несе відповідальність за загибель 60 з гаком мільйонів чоловік. І розпад Радянського Союзу в 1991 році не був катастрофою, навпаки: це була перемога для демократії, національного самовизначення і цивілізації.

На його руїнах з'явилася незалежна Україна. «Жоден інший народ не страждав стільки під владою Москви, як українці», — говорить професор Монреальського університету Макгілла і провідний експерт з України Джеррі Келебей (Gerry Kelebay).

У 1932-1933 році радянський диктатор Йосип Сталін влаштував на Україні масовий голод. Понад 10 мільйонів українців загинуло тоді голодною смертю. «Якщо якась країна і заслужила право на національну державність, то це Україна», — говорить Келебей.

І він правий. Завойований з великими труднощами суверенітет і процвітаюча нині демократія обійшлися Києву величезною ціною. На жаль, Україні знову загрожує російська агресія. Але цього разу агресорами є не марксисти-ленінці, а войовничі націоналісти з месіанськими позивами.

Москва вступила на стежку війни. Після вторгнення в Грузію і встановлення влади Росії над сепаратистськими районами Південна Осетія і Абхазія Путін тепер має намір розчленувати Україну. Цей російський диктатор не приховує свого презирства до незалежності Києва. На квітневому саміті НАТО він сказав президенту Бушу, що Україна це навіть і не держава зовсім, і що значну частину території їй «віддала» Росія. Путін попередив, що якщо Україна посміє вступити в НАТО, вона « припинить своє існування як держава».

Кремлівська ксенофобна еліта зневажає Україну і Грузію з однієї простої причини — ці країни намагаються вирватися з авторитарних московських лещат. У відповідь на це Росія намагається дестабілізувати ситуацію на Україні.
Головна мета Москви-вирвати з-під контролю Києва Кримський півострів. Велика частина жителів Криму — це етнічні росіяни. Що ще важливіше, в Кримському Севастополі базується російський Чорноморський флот. Згідно з угодою від 1997 року між двома країнами, російські кораблі повинні піти звідти до 2017 року. Президент України Віктор Ющенко відмовляється продовжувати термін оренди. Він абсолютно справедливо побоюється, що Москва має намір залишатися там невизначено довго, щоб з часом приєднати до себе весь Крим. Російське керівництво вже заявило, що не покине базу в Севастополі, а морське право Києва на Росію не поширюється.

Більше того, Росія тисячами роздає російські паспорти своїм прихильникам у Криму. План полягає в повторенні того, що вже сталося в Південній Осетії і Абхазії: створити привід для направлення до Криму російських «миротворців» для захисту нібито потрапили в біду російських «громадян».

Але Україна не Грузія. Це велика і сильна у військовому відношенні країна, добре пам'ятає про російське панування. Будь-яка спроба Москви розколоти її наштовхнеться на запеклий опір. Це може викликати кровопролитну війну між Росією і Україною. У неї неминуче виявляться втягнутими Польща і країни Балтії — а всі вони члени НАТО. Войовничий націоналізм Путіна загрожує загальноєвропейською пожежею.

Битва за Україну це не тільки випробування сили волі регіонального масштабу. Це зіткнення за майбутнє Європи і за роль Росії в цьому майбутньому. Ортодоксальні слов'янофіли, такі як Путін, мріють про» слов'янський Союз « у складі Росії, Білорусії та України. Вони виступають за відродження російського імперіалізму, який прагне встановити панування над сусідами, затвердити свою сферу впливу в Східній Європі і на Балканах, а також підірвати владу і вплив Америки за кордоном. Саме цим можна пояснити ту підтримку, яку Москва надавала Сербії на чолі зі Слободаном Мілошевичем (Slobodan Milosevic), Іраку Саддама Хусейна (Saddam Hussein) та Ірану Махмуда Ахмадінежада (Mahmoud Ahmadinejad).

Однак домогтися цього Путіну заважає демократична і єдина Україна. Україна це стратегічний бастіон, що протистоїть російській експансії, Східний фортечний вал західної цивілізації. Київ це не просто якась провінційна столиця Великоросії, це наріжний камінь європейського континенту. Саме тому Україна прагне увійти до складу НАТО і Європейського Союзу.

Саме тому Москва настільки відчайдушно намагається зірвати процес інтеграції України в Євроатлантичний альянс. Процвітаюча і плюралістична православна слов'янська держава на російських рубежах буде служити привабливою альтернативою жорстокій диктатурі Кремля. Успішна Україна зможе прокласти дорогу до перемоги ліберальної демократії в Росії. А Путін готовий зробити все можливе, щоб не допустити цього. Він може навіть піти на те, щоб увергнути Європу в нове катастрофічне кровопролиття масового масштабу. Сьогодні ми всі українці.

Источник: KUHNER: Will Russia-Ukraine be Europe’s next war?