Врятувати дитинство: як програма «Безпечний простір» будує фортецю ментального здоров’я під час війни

«Мамо, я боюся, що в наш будинок влучить дрон». «Тату, я боюся заснути, бо можу не прокинутися». Ці слова, які жодна дитина у світі не повинна промовляти, стали буденністю для українських родин. Коли нічні жахіття про монстрів під ліжком змінюються цілком реальними загрозами з неба, а звук сирени стає звичнішим за шкільний дзвоник, дорослі розуміють: світ дитинства зазнав нищівного удару. Фундаментальне відчуття безпеки, необхідне для здорового розвитку, зруйноване війною.

Проте там, де є темрява, завжди з’являються ті, хто несе світло. У відповідь на ці виклики, завдяки синергії міжнародних та українських експертів, народилася життєво необхідна ініціатива. Британський благодійний фонд Restart Foundation у партнерстві з ГО «Слова допомагають» та фахівцями Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) впроваджують програму психосоціальної підтримки «Безпечний простір». Її місія — не просто заспокоїти, а загоїти невидимі рани та навчити наймолодших українців жити далі, спираючись на власну внутрішню силу.

Статистика болю та невидимі шрами

Щоб зрозуміти важливість цієї програми, варто поглянути на масштаб трагедії. Статистика, оприлюднена станом на листопад 2024 року, шокує. За кожною цифрою стоїть обірване життя або скалічена доля: 593 дитини загинули, а 1707 отримали поранення. Війна не оминула й місця, де діти мали б навчатися та розвиватися — понад 3 800 закладів освіти було пошкоджено або вщент зруйновано.

Однак фізичні руйнування — це лише вершина айсберга. Існує глибший, психологічний вимір. Понад 50 000 повітряних тривог, що пролунали в Україні з початку повномасштабного вторгнення, створили атмосферу перманентного стресу. Діти змушені дорослішати під звуки вибухів, намагаючись вчитися і гратися у стані постійної напруги. Завдання дорослих у цій реальності стає надскладним: створити «острівці надії» посеред шторму, де дитина може знову відчути себе просто дитиною.

Наукове підґрунтя та міжнародний досвід

Програма «Безпечний простір» — це не тимчасове, ситуативне рішення, а науково обґрунтована система. Вона базується на методології, розробленій фахівцями Центру психічного здоров’я НаУКМА ще у 2015 році, на початку російської агресії. Роки практики довели її ефективність: дослідження 2023 року зафіксували покращення психоемоційного стану у понад 60% учасників.

Унікальність підходу полягає у комплексності. Програма не фокусується лише на дитині, вона працює з усією екосистемою. Ефективна терапія та навчання включає в себe роботу з батьками, підтримку педагогів та створення безпечних рутин.

У сучасному світі обмін знаннями є критично важливим. Щоб українські фахівці мали доступ до найширшого спектра методик і розуміли контекст глобальної підтримки, часто використовуються адаптовані матеріали та професійні переклади з грецької, англійської та інших мов, що дозволяє інтегрувати найкращий світовий досвід подолання травми у вітчизняні реалії. Така відкритість до знань робить українську систему психологічної підтримки однією з найпрогресивніших у світі.

«Казкові діти»: історія змін під обстрілами

Яскравим прикладом успіху став пілотний проєкт у київському садку «Казкові діти», який тривав з липня по вересень 2024 року. Умови були екстремальними: постійні обстріли столиці та виснаження персоналу, значна частина якого — внутрішньо переміщені особи, що самі втратили дім.

За три місяці інтенсивної роботи програма охопила 37 учасників. Результати стали відчутними на всіх рівнях:

• діти: якщо на початку малеча була замкнутою або надмірно тривожною, то згодом діти навчилися розпізнавати свої емоції. У групах запанувала довіра замість напруги, а діти почали відкрито ділитися переживаннями.

• батьки: дорослі отримали дієві інструменти саморегуляції. Вражаючою є історія однієї мами, чия концентрація через тривогу впала настільки, що вона була змушена наймати редактора для перевірки власних текстів. Програма допомогла їй відновити рівновагу та нагадала про цінність спільної гри з дитиною як терапевтичного інструменту.

• педагоги: вихователі, які часто приймають на себе перший удар дитячих емоцій, відчули значне полегшення. Вони отримали чіткі інструкції, як діяти під час істерик чи тривог, що суттєво знизило рівень їхнього професійного вигорання.

Проєкт також став майданчиком для професійного зростання. Двоє інтернів-психологів здобули унікальний досвід роботи в кризових умовах. Крім того, система дозволила вчасно виявити тих, хто потребує глибшого втручання: шістьом учасникам було надано направлення на індивідуальні консультації.

Ця історія доводить, що навіть у найтемніші часи об’єднані зусилля здатні творити дива, повертаючи дітям втрачене відчуття опори.

Детальніше ознайомитися з методологією, перебігом та результатами проєкту можна у повному звіті на офіційному сайті британського благодійного фонду Restart Foundation: https://restart-foundation.org/ua/novyny/safe-space-programme/