Лондонська конференція з відновлення триватиме два дні – 21 та 22 червня.
Першого дня обговорюватимуть:
- швидке відновлення зруйнованої інфраструктури;
- довгострокове відновлення;
- реформи, необхідні для повоєнного відновлення та розвитку торгівлі та інвестицій;
- інвестиції у людський капітал;
- відновлення та післявоєнну стратегію розвитку енергетики;
- механізми страхування приватних інвестицій.
На другий день розглядатимуть вужчі питання. Зокрема:
- повоєнне відновлення житла;
- цифрове відновлення та розвиток технологічного сектора;
- роль місцевої влади у відновленні України;
- гуманітарне розмінування.
Серед представників української делегації на конференції будуть прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр економіки Юлія Свириденко, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков та інші чиновники.
Серед інших учасників форуму прем'єр-міністр Великобританії Ріші Сунак та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.
Напередодні початку конференції Денис Шмигаль оголосив, що пріоритет України під час конференції у Лондоні — залучення коштів у проекти швидкого відновлення.
«Енергетика, критична та соціальна інфраструктура, особливо відновлення житла. Нам необхідно мобілізувати необхідний відновлення ресурс. Під час конференції відбудеться засідання Міжвідомчої координаційної платформи донорів України, так званого фінансового "Рамштайну". Розраховуємо на ефективні рішення», — заявив він.
Серед інших пріоритетів прем'єр назвав залучення приватних інвестицій та розвиток регіонів.
Важливий акцент українська сторона робитиме на залученні фінансування для покриття дефіциту держбюджету. Перші позитивні новини щодо цього з'явилися ще напередодні початку конференції. Зокрема, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн запропонувала виділити для допомоги Україні 50 млрд євро на наступні 4 роки.
Очікується, що конференцію відкриють прем'єр-міністр Великобританії Ріші Сунак та президент України Володимир Зеленський, який виступатиме дистанційно.
Також організатори конференції планують провести окремий захід для українського та іноземного бізнесу. Для цього до Лондона вирушила ще й делегація українських підприємців.
«Здебільшого йдеться про заохочення приватного сектора до інвестицій у реконструкцію та відновлення України», — заявив у вівторок, 20 червня, міністр закордонних справ Великобританії Джеймс Клеверлі.
За його словами, для цього «треба продемонструвати, що ці інвестиції будуть ефективними та безпечними», гарантувавши безпеку України у довгостроковій перспективі.
Це також означає боротьбу з корупцією, хоча західні союзники України не пов'язують фінансування безпосередньо із протидією цьому злу. Блінкен заявив, що повоєнній Україні буде потрібна «максимально сильна економіка та максимально сильна демократія», щоб залучити інвестиції, які їй знадобляться.
«Якщо Україна хоче залучити інвестиції, які їй потрібні, не лише від уряду, не лише від міжнародних фінансових інституцій, а й від приватного сектору, вона має створити максимально сприятливі умови для залучення цих інвестицій», — сказав він.
На думку Клеверлі, ідея про те, що за відновлення має заплатити Росія, відображає «природну справедливість».
«Це відповідає простому принципу: зламав — плати», — підкреслив міністр.
Очікується, що держсекретар США Ентоні Блінкен оголосить на форумі новий пакет американської допомоги Києву.
Зазначимо, що це третій масштабний міжнародний захід із початку великої війни, під час якого Україна намагатиметься залучити кошти для фінансування бюджету та повоєнного відновлення.
Перша велика конференція з відновлення відбулася майже рік тому, на початку липня 2022 року у швейцарському Лугано. Тоді уряд України та деякі народні депутати підготували досить амбітний план реформ та проектів, загальна вартість реалізації якого оцінювалася у $750 млрд — і це без урахування ще $50 млрд інвестицій в оборонний комплекс.
Амбітні цілі та запитана сума інвестицій, що кратно перевищує ВВП України, відлякали багатьох інвесторів та партнерів. Зрештою, після завершення конференції в Лугано, про представлений план майже забули, як і деякі анонсовані в ньому реформи. Наприклад, замість радикальної перебудови держапарату, презентованого у Швейцарії, уряду довелося урізати виплати чиновникам у більшості держустанов уже з початку цього року.
Наступна конференція з відновлення відбулася наприкінці жовтня 2022 року у Берліні. На ній українська сторона поводилася набагато скромніше. Замість планів на $750 млрд Україна просила у донорів та партнерів про стабільне виділення фінансування для покриття дефіциту бюджету, а також про фінансування відновлення життєво важливої інфраструктури, зокрема енергетичних об'єктів, шкіл, лікарень тощо.
